Сокіл лісовий сизий – це неотропічна птаха. Розповсюдження сокола лісового сизого обмежене тихоокеанськими схилами та низинами на південному-заході Колумбії і північному-заході Еквадору.

Поширений у вологих долинах, передгір’ях та лісах на висоті до 1500 м в спокійних місцинах.

Даний вид не мігрує.

Довжина тіла 30-36 см. Груди та нижня частина тіла дорослих особин смугаста – темно-сірі смуги на білому тлі. Хвіст чорнуватий з широкою білою смугою по центрі і світлим кінчиком. Лицевий диск і ноги яскраво оранжево-червоні. Райдужна оболонка ока блідо-коричнева.

Молоді особини схожі до дорослих, лише мають дещо світлішу нижню частину тіла та темно-коричневу райдужну оболонку.

Голос – одинарний крик, схожий на гавкіт, що часто повторюється, зазвичай на світанку.

Харчується дрібними тваринами, переважно невеликими ссавцями, рептиліями та комахами. Тактика полювання – вичікування здобичі десь у темному лісі, погоня по землі за допомогою коротких стрибків, зрідка може затаїтися у низькій рослинності.

Про розмноження цього сокола відомо мало. Гнізда, ймовірно, розміщує у дуплах, як і інші види цього роду. Період розмноження триває з січня по липень.

Сокіл лісовий сизий знаходиться під загрозою вимирання через постійні лісозаготівлі, які особливо посилилися починаючи з 70-х років ХХ століття. Поліпшення інфраструктури, зокрема стрімке розширення мережі автомобільних доріг у регіоні призвело до інтенсифікації вирубки лісів, полювання, дрібного сільськогосподарського виробництва, створення незаконних плантацій коки та видобутку золота в раніше недоторканих районах. Міжнародних інвесторів в регіоні не цікавлять екологічні проблеми. Поєднання цих факторів привело до високих і постійно зростаючих темпів збезлісення, зокрема, в Еквадорі, Наріньо і вздовж нових доріг.

{jcomments on}