Боривітер американський – це дуже поширений маленький сокіл, чисельність якого збільшується. Розмах його крил 50–60 сантиметрів. Вага самців 100–120г, самок 125–165г. Самець забарвлений яскраво і контрастно. Його забарвлення включає чорний, світло-сірий, червоно-рудий і білий кольори, поєднання кольорів відрізняється у різних підвидів. Статевий диморфізм виявляється в тому, що у самки загальний фон забарвлення на спині, хвості і крилах іржаво-червонуватий, в той час як у самця крила сіро-блакитні. Самки відрізняються також наявністю чорних смужок біля верхівки хвоста.

Боривітер американський поширений по всій Північній Америці, виключаючи райони тундри. Його ареал простягається до південного краю Південної Америки. У Північній Америці з найбільш північної частини зони свого проживання зимою він мігрує в район північного кордону Сполучених Штатів.

Боривітра американського можна зустріти в різних біотопах, влючаючи парки, передмістя, відкриті поля, болота, відкриті місця в горах, прерії, альпійські зони, рівнини, безлюдні пустелі з велетенськими кактусами, обочини автострад.

Окрім обов’язкової наявності відкритого простору для полювання, боривітер американський потребує також певного міся, де він зможе сидіти і виглядати здобич, а також дупла або іншої ніші для гніздування.

Цей сокіл, як і інші боривітри у пошуках здобичі на землі, може ширяти та зависати, при цьому утримуючи голову нерухомо. Часто його можна побачити, як він сидить на ЛЕП чи огорожі і пильно вдивляється у далечінь.

Представники цього виду довго не живуть. Найстаріша спіймана дика птаха мала вік 11 років і сім місяців, а найстаріша птаха в неволі – п’ятнадцятирічний самець Тото, який жив в центрі для хижих птахів в штаті Орегон. Середня смертність боривітра американського складає 57 %. Вперше ця смертність почала зменшуватися в 1945 році через зменшення відстрілу. Головними причинами частої смертнті цих соколів є зіткнення з автотранспортом, незаконне відстрілювання та те, що боривітер американський є здобиччю для інших більших хижих птахів.

Боривітер американський видає кілька викриків – "клі" або "кіллі", "вайн" і "чіттер". ""Клі" зазвичай вигукує серіями – клі, клі, клі, коли птаха збуджена. Цей вигук використовується обома статями і в різноманітних ситуаціях, однак вигуки самки можна відрізнити за дещо нижчою тональністю голосу.

Вигук "вайн" може тривати одну-дві хвилини і бути одинарним або потрійним. Чим напруженіша ситуація, тим більша ймовірність потрійного вигуку "вайн". Також цей вигук використовується під час шлюбної годівлі та спарювання. Потрійне "вайн" можна почути від самок, які висиджують кладку, та від голодних оперених пташенят в гнізді.

"Чіттер" – вигук,який найчастіше використовується у відносинах між самцем і самкою. Його гучність і тривалість залежить від напруження ситуації. Він пов’язаний зі збільшенням степеня довіри та тілесним контактом між статями в шлюбний сезон. Зрідка "чіттер" іде слідом за "вайн".

Вигуки можна почути протягом всього дня. Вже двотижневі пташенята здатні вигукувати всі три викрики.

Влітку боривітер американський харчується переважно кониками, бабками, ящірками, мишами і полівками. Взимку в його раціоні переважають гризуни і птахи. Часто його можна побачити, коли він сидить біля дороги на телефонних і електричних проводах та виглядати на землі здобич. Цей маленький сокіл частіше, ніж які-небудь інші хижі птахи ширяє у повітрі під час полювання. Влітку полює рано вранці і при заході сонця. Взимку полює в денні години. Зимою його здобич складають миші, дрібні горобині птахи, скорпіони, ящірки, амфібії.

Боривітер американський застосовує кілька технік полювання. Він ширяє над однією точкою, а коли побачить здобич влаштовує невеличке переслідування, падаючи раз або декілька разів перед тим як нанести завершальний удар. Якщо ж здобич зникне сокіл плавно робить півколо, а потім повертається назад – ловить вітер і продовжує ширяти. Він може ширяти колами або вісімками.

Але зазвичай боривітер американський полює із сідала на якомусь підвищенні, вичікуючи там поки на землі покажеться здобич.

Інші техніки полювання на здобич включають просте переслідування, приземлення і сполошування здобичі з землі (особливо коників) з подальшим її виловлюванням в повітрі, ловля летючих комах із зідала на підвищенні і розорення гнізд та нір (наприклад гнізд ластівок у берегах та скелях). Також боривітер американський, випадково їх зустрівши, може полювати і на кажанів. Нападає він на них в місцях їхньої "ночівлі" на деревах або коли кажани вилітають чи залітають у свої печери.

Боривітер американський може розорювати і гнізда представників свого виду. Також інколи він непокоїть в польоті навіть яструбів.

Цей сокіл формує пари із доволі міцним зв’язком. Перелітні птахи після повернення займають ту ж територію що й минулого року. Пари гніздяться на одному дереві протягом шести років. В Північній Америці гніздування починається пізньою весною і триває до пізнього літа.

Залицяння починаються відразу після того, як самець займе і облаштує територію. Під час раннього залицяння самець здійснює серію підіймань і спусків висотою від 10 до 20 м, які супроводжуються 3–5 вигуками "клі" на піку цих віражів. Також самець може пригощати самицю здобутою здобиччю. До гнізда він приваблює її спеціальними вигуками.

Боривітер американський для гніздування використовує дупла дерев, розломи скель та штучні споруди. Кількість придатних для гнізда місць обмежує щільність гніздування. Цей сокіл чудово приживається в гніздувальних коробках, споруджених для них людьми. Всередині коробки гнізда не будує, а підстиланням для кладки служить тирса або дерев’яні друзки.

У висиджуванні кладки приймають участь обоє батьків. Це доволі рідкісна ситуація серед хижих птахів Північної Америки, де зазвичай висиджуванням займається виключно самка. Відповідно обидві статі розвивають оголені ділянки на грудях для кращої передачі тепла до яєць. Кладка складається з 3–7 яєць, але зазвичай з 4–6. Висиджування триває 39–31 день. Яйця типової еліптичної форми, білого або рожевувато-білого забарвлення з коричневими плямами.

Пташенята ростуть дуже швидко і вже на 11–14 день починають галасувати, а дорослої маси набирають за 2,5 тижні. Оперяються через 30–31 день після вилуплення. Забарвлення раннього оперення буває різним. Виводок тримається разом приблизно один-два тижні. Молоді особини не відлітають далеко від гнізда (максимум на один кілометр від гнізда) поки не пройде 23–26 днів після оперення. Батьківські краї вони покидають тільки коли набудуть відповідних мисливських умінь. Зазвичай молоді птахи з різних виводків об’єднуються в зграї.

Боривітер американський може виростити два виводки протягом одного року, особливо в місцях дуже багатих на дрібних ссавців (південь Сполучених Штатів).

У США боривітер американський використовується для соколиного полювання.

Оскільки цей сокіл харчується і комахами, і хребетними, це стало причиною значного зростання густини популяції. Крім того він займає невелику територію для гніздування – від 4,5 км² до 5,2 км². А поза сезоном розмноження його територія взагалі зментується від 1,1 км² до 1,3 км². Проте в зимовий період ця площа значно зростає.

Популяція боривітра американського в Північній Америці оцінюється в 1,2 мільйони пар, а разом з Центральною і Південною Америками ця популяція, природно, значно більша. Цілком можливо, що приводом для такого зростання популяції стало очищення значних територій від лісів для сільськогосподарських угідь. Також популяція росте за рахунок високої пристосованості цього сокола до життя у містах. Поряд з євразійсько-африканським боривітром звичайним це найчисленніший хижий птах у світі. Вимирання даному виду поки не загрожує.

Використання для соколиного полювання

Боривітер американський – один із двох видів хижих птахів, які найчастіше використовуються для соколиного полювання в Сполучених Штатах. Це зумовлено особливістю федеральних законів, які сильно обмежують використання птахів, виловлених з природного середовища.

Проте, не зважаючи на свою поширеність, боривітер американський вважається птахою, яку доволі важко утримувати в неволі через його невеличкий розмір і швидкий метаболізм.

Мисливці зазвичай використовують боривітра американського для полювання на "неспортивну" здобич: комах, горобців, шпаків і дроздів. Самці боривітрів американських, через свій малий розмір, краще придатні до полювання на горобців і шпаків – однак дуже вмілі і досвідчені самці зрідка можуть полювати і на дроздів. Більші самки злегка менш спритні від самців, але можуть схопити більшу здобич. Вони менш успішні в полюванні на горобців, але вдало полюють на шпаків, дроздів та різних інших невеликих птахів. Відомо, що самки ловили навіть голубів, але це дуже рідкісний випадок.

Взагальному ці соколи приручаються швидко (1–3 тижні) і, порівняно з іншими хижаками, сильно прив’язуються до господаря. Ця прив’язаність допомагає у повсякденному догляді за хижаком, оскільки боривітер американський постійно повинен знаходитися в приміщенні для кращого контролю за його вагою та захисту від інших хижаків, особливо від котів та собак. Погана сторона цієї прив’язаності полягає в схильності сокола випрошувати їжу за допомогою постійного крику – він безупинно пронизливо і гучно кричить, як тільки з’явиться господар.

Смертність боривітрів американських, яких утримують мисливці для соколиного полювання, складає 7,4% щороку, тоді як смертність диких соколів досягає 65% щороку. Більшість мисливців зрештою випускають своїх соколів коли ті досягають зрілого віку.

Вид боривітер американський включає наступні підвиди:

• Falco sparverius aequatorialis; 
• Falco sparverius brevipennis; 
• Falco sparverius caribaearum; 
• Falco sparverius caucae; 
• Falco sparverius cearae; 
• Falco sparverius cinnamonimus; 
• Falco sparverius dominicensis; 
• Falco sparverius fernandensis; 
• Falco sparverius isabellinus; 
• Falco sparverius nicaraguensis; 
• Falco sparverius ochraceus; 
• Falco sparverius paulus; 
• Falco sparverius peninsularis; 
• Falco sparverius peruvianus; 
• Falco sparverius sparverioides; 
• Falco sparverius sparverius; 
• Falco sparverius tropicalis.

ПІДБІРКА ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ

Короткий відеосюжет про боривітра американського.

Демонстрація вмінь прирученої птахи.

Фотосесія.

Обід.

{jcomments on}