Вечірній сокіл, чи червоногорлий сокіл — вид хижих птахів роду соколів.

Це неотропічна птаха. Поширений цей сокіл в Центральній і Південній Америці від південної Мексики на півночі до Аргентини на півдні, а також на острові Тринідад.

Це невеликий сокіл, самки завдовжки близько 30 см, а самці 23 см. Забарвлення контрасне, поєднує чорні, білі і руді кольори. Чорне черевце покреслене поперечними білими смугами. Молоді птахи схожі на дорослих, але мають жовтаве горло. Ймовірно цей вид соколів пов’язаний та схожий на зменшену версію сокола рудогрудого (червоногрудого).

Крик цього виду – високоголосе ке-ке-ке, схоже на вигуки боривітра американського.

Проживає в низинах та на середніх висотах. Велику частину часу проводить сидячи на гілках високого дерева на окраїні галявини чи на одиноких девах, особливо сухих, на відкритій місцевості. Часто зустрічається в пальмових саванах, на сільськогосподарських угіддях, по берегах річок і струмків, а іноді і на будівлях у невеликих селах. Хоча сокіл вечірній зустрічається в сільськогосподарських і навіть урбанізованих районах Тікальського Національного парку, Гватемала, він виразно надає перевагу лісам. Пари вечірніх соколів часто зустрічаються разом. На відміну від сокола апломадо, який також проживає в цьому регіоні і має схоже забарвлення, сокіл вечірній надає перевагу полюванню в сумерках.

Полює на летючих мишей, птахів (у тому числі на стрижів, ластівок, колібрі, папуг, горобців), комах, змій, ящірок, жаб і мишей. Полюбляє вичікувати здобич на підвищенні, на високих деревах або поруч з річками та лагунами. Жертву схоплює в повітрі після стрімкого переслідування, а якщо вона в зарослях чи на воді, атакує її миттєвим ударом з повітря. Більшість повітряних нападів сокід здійснює при відстані до жертви до 100 м, але іноді переслідування триває і кілька кілометрів. Один дослідник повідомляє про екземпляр цього виду, що харчувався фруктами в Коста-Ріці.

Сокіл вечірній є неперелітним птахом, відмічені виключно локальні переміщення.

Гнізда сокіл вечірній звиває в природніх дуплах дерев, у дуплах, залишених дятлами, в нішах скель чи будівель. Кладка зазвичай складається з 2-4 яєць білого кольору з червоно-коричневими мітками. Самець полює та приносить здобич самці, яка висиджує кладку. Дорослі особини залишаються в парі цілий рік. Інкубаційний період триває близько 30 днів.

Популяція сокола вечірнього зменшується через вирубку лісів.

Сокіл вечірній має три підвиди:

•  Falco rufigularis ophryophanes; 
• Falco rufigularis petoensis; 
• Falco rufigularis rufigularis.

ПІДБІРКА ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ

Сокіл вечірній посеред міста.

Чищення пір’я на лінії електропередач.

Вечірній сокіл зблизька.

{jcomments on}