Боривітер степовий - маленький сокіл. Дуже схожий на звичайного боривітра (Falco tinnunculus), але менший , хоча в польових умовах ця різниця майже не помітна. Хвіст довгий, широкий клиновидний (на відміну від боривітра звичайного). Крила здаються більш вузькими. Кігті білі.

Самець має рожево-руду спину без плям. Крила зверху чорні. Голова і верх шиї, хвіст і надхвістя сизі. Забарвлення верху хвоста, як правило, більш світле ніж поля на крилах і голові. На кінці хвоста широка біла смуга. Нижня поверхня крила біла або брудно-біла з невеликою кількістю плям чи їх відсутністю. Вершина крила чорна, але чорний колір займає дуже малу площу. Черевце охристе або рудо-охристе з незначною кількістю чорних каплеподібних плям чи без них. Горло біле. "Вуса" відсутні або практично непомітні.

Самки і молоді боривітри степові зверху іржаво-руді з поперечними темними смугами. Знизу білі або охристі з рідкуватими темними каплеподібними (у самки) або продовгуватими (у молодих) плямами. Кінці крил чорні, як зверху, так і знизу. "Вуса" відсутні або практично непомітні.

Маса самців - 0,089-0,180, самок - 0,135-0,210 кг, довжина - 29-33 см, крило самців - 22,9-24,6 см, самок - 22,5-25,1 см, розмах - 58-75 см.

У пухових пташенят кігті і дзьоб білі. 

Часто зависає, тріпочучи крилами, чим відрізняється від багатьох інших дрібних соколів (від звичайного боривітра Falco tinnunculus на далекій відстані відрізнити неможливо).

Самки боривітра степового від самок кібчиків (Falco vespertinus) і підсоколиків малих (Falco columbarius) відрізняються іржаво-рудим поперечносмугастим верхом, клиноподібним хвостом, від самок звичайних боривітрів (Falco tinnunculus) - клиноподібним хвостом, невираженими "вусами", і більш світлим забарвленням, при ближчому розгляданні - білими кігтями. Самці від самців підсоколиків малих відрізняються іржаво-рудою спиною, клиноподібним хвостом, а від самців боривітра звичайного – клиноподібним хвостом, спиною без плям, невиразними «вусами», сизим полем на крилі. Пухові пташенята відрізняються від ровесників звичайних боривітрів білими кігтями. 

Крик хвилювання, на відміну від боривітра звичайного (Falco tinnunculus), тріск, який нагадує скрегіт, чим розхвильована птаха цього виду без проблем відрізняється від попереднього. {audio}mp3/falco_naumanni.mp3{/audio}

Заселяє напівпустелі і степи, тяжіє до найбільш пересіченого ландшафту. 

В Україні гніздиться лише у Криму та Херсонській обл., окремі особини трапляються на Закарпатті та у Луганській області. Раніше був поширений у степовій та лiсостеповiй зонах, зрідка зустрічався i пiвнiчнiше (Волинська, Львівська та Київська області). Ареал виду охоплює також Південну Європу, Північну Африку, Західну, Середню та Центральну Азію. Зимує в Африці (на південь від Сахари) та Південній Азії.

Гніздиться у відкритих місцевостях на урвищах ярів, скелях, високих будівлях, у дуплах дерев.

В природних біотопах гнізда влаштовує в нішах і тріщинах скал та глинистих урвищ, в тріщинах між камінням курганів або на схилах пагорбів. Висота розташування гніздових ніш особливої ролі не відіграє і варіює від 0,1 до 200 м над землею. 

Надає перевагу глибоким, до 2-х м, нішам і тріщинам з м’яким ґрунтом в якості підстилки, шар якого може бути невеликий (0,5-1 см). Рідше гніздиться в наскрізних нішах або на захищених зверху карнизом виступах.

Гніздо представляє собою розчищену площадку або неглибоку ямку (останнє буває рідко і більш характерне для боривітра звичайного), в якій і лежать яйця.

В кладці 3-7 яєць, найчастіше 4-6 яєць. Забарвлення яєць, в більшості випадків, менш яскрава, ніж у боривітра звичайного (Falco tinnunculus), пісочного або світло-бурого кольору з дрібними темно-бурими чи червонуватими крапками. Великі плями, такі як у боривітра звичайного, відсутні. Зрідка яйця мають червонувате забарвлення, однак, в цьому випадку вони також покриті більш темними дрібними крапками.

 

Самки сидять на кладках досить щільно. При хвилюванні літають кругами довкола гнізда і кричать, видаючи характерні тріскучі звуки. 

Гніздиться боривітер степовий колоніями від 2 до 100, рідко більше 100 пар. Відстань між гніздами різних пар в колоніях складає 1-100 м. Відстань між колоніями в залежності від пересіченості місць проживання і їхньої насиченості видом варіює від 1 до 20 км. 

Боривітер степовий, як і кібчик, харчується, в основному, прямокрилими.

 

ПІДБІРКА ФОТОМАТЕРІАЛІВ