Сова бородата - велика, з відносно короткими крильми і довгим хвостом, сова, яка за розміром дещо поступається пугачу (Bubo bubo) (за масою значно менша). Голова велика. Круглий лицевий диск обмежений товстим чорним концентричним кругом з білим обрамленням. Під дзьобом чорна пляма ("борода"), обрамлена з країв білими витягнутими впоперек плямами. Довкола очей темні кругові смуги, схожі на малюнок кілець зрубу дерева. Між очима валики, з білого або світло-сірого пір’я у вигляді вертикальних брів у формі півмісяця. Райдужна оболонка очей жовта, зіниці чорні. Очі маленькі, відносно лицевого диску, знаходяться на чорному фоні плям. дзьоб жовтий. Пір’яні "вушка" відсутні. Загальний тон забарвлення верху темно-сірий з численними темнішими продовгуватими плямами.. Низ сірувато-білий, зрідка світліший на грудях з довгими темними продовгуватими плямами, різної інтенсивності у різних птахів. Рульові сірі з поперечними темними смугами, довжиною 27-30 см, шириною 5,5-7,0 см з округлими сірими вершинами. Зрідка в східних популяціях зустрічаються абсолютно чорні птахи (на лицевому диску у таких птахів здалека чітко видно яскраві жовті очі).

Самки більші за самців, але однакового з ними забарвлення. 

Маса самців - 0,7-1,2 кг, самок - 0,7-1,9 кг, довжина - 63-71 см, крило самців - 43,0-46,6 см, самок - 44,1-46,7 см, розмах - 130-158 см.

Молоді особини сови бородатої мають сірий пух, іноді з рудим тоном в забарвленні. На відміну від дорослих особин лицевий диск не строкатий, а однотонно-темний, сірий.

Перше пухове вбрання біле з сіруватим нальотом на спині, другий - сірий або буро-сірий, темніє з віком, з помітною рябизною. Дзьоб жовтувато-сірий, темніший на кінчику. Довкола очей і під дзьобом великі чорні плями.

Політ повільний, безшумний, з неглибокими помахами крил. Вдень сидить на гілках біля стовбура дерева і значно активніша, ніж пугач чи сова довгохвоста. 

Шлюбний сигнал самця сови бородатої - голосне трубне гудіння, в якому тон кожного наступного складу нижчий, а сам склад протяжніший. В одному криці 4-8 складів. В пік шлюбного співу проміжок між серіями криків 5-10 секунд. Голос самки схожий на голос самця, але значно грубіший з помітною хрипотою, іноді нагадує справжній рев.

В Україні вперше знайдена на гніздуванні 1985 році (північна частина Житомирської області). Ймовірно, гніздиться також у північно-східній частині Рівненської області (Рокитнiвський район). Під час кочівлі з`являється i в районах, розташованих далі на південь. Ареал охоплює Євразію (на Північ до 52° північної широти, на Південь - південь Східноєвропейської рівнини та південна межа тайги) і Північну Америку.

Полюбляє сосново-березові ліси, що перемежовуються із заболоченими ділянками.

У 1985 році зареєстровано 3 гніздові пари (Поліський природний заповідник), в 1988 р.- токуючого самця (заказник Сира Погоня).

Яйця сова бородата відкладає в гніздах денних хижих птахів. Надає перевагу спорудам канюка. 

В кладці 3-4, рідше 5-7 яєць з білою крупнозернистою шкаралупою, яка протягом висиджування втрачає первинний блиск. На просвічування яйця здаються червонувато-жовтими. Форма яєць правильна еліптична

Відстань між гніздами різних пар коливається від 1-3 км в щільних угрупуваннях до 4-9 км - в менш насичених.

Даний вид охороняється в Поліському природному заповіднику (Житомирська область) та заказнику загальнодержавного значення Сира Погоня (Рівненська область). Для збільшення популяції потрібно провести інвентаризацію ділянок, екологічно придатних для гніздування виду й організувати відповідні охоронні зони, заборонити проведення санітарних рубок лісу в місцях гніздування сови бородатої.

ПІДБІРКА ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ