Родина Скопових

Родина Сипухових

Доведена роль фоторецептора в геомагнітній навігації птахів

Вчені з університетів Ольденбурга (Carl von Ossietzky Universit?t Oldenburg) і Каліфорнії (University of California) провели два незалежні дослідження, присвячені загадці: як саме перелітні птахи орієнтуються в геомагнітному полі.

 

Раніше серед фахівців побутували різні теорії, як саме тварини (крім птахів мігрують, наприклад, метелики і черепахи) відчувають магнітне поле планети. Існує думка, що мікроскопічні кристали заліза в пташиних дзьобах допомагають їм тримати курс. Подібні кристали дійсно були знайдені, але поки що в учених немає чіткого уявлення, як саме працює цей механізм і чи важливий він взагалі.

Найбільш ж опрацьована і вагома на сьогоднішній день гіпотеза полягає в тому, що птахи буквально бачать магнітне поле завдяки особливим хімічним реакціям, що відбуваються в оці. Обидва дослідження присвячені саме цій теорії, розглядають як головний інструмент для сприйняття птахами геомагнітного поля білок кріптохром, який реагує візуальним сигналом на зміну напрямку силових ліній.

Перша стаття, опублікована в Nature німецькими вченими, описує експерименти з мозком малинівки. У першому випадку фахівці перерізали нерв, що з'єднує дзьоб з мозком птахи, у другому - пошкодили область мозку, яка, як вважається, відповідає за прийом сигналів від клітин ока, що несуть кріптохром.

Раніше було відкрито механізм функціонування цього природного компаса: білок дуже швидко перемикається між сигнальним та неактивних станом, утворюючи з молекулою-партнером так звану радикальну пару (radical pair).

Результати нового досліду продемонстрували, що малинівки, позбавлені зв'язку з дзьобом, продовжують орієнтуватися по магнітному полю, птахи ж з ураженим мозком не тільки втратили свої навички навігації, але навіть не змогли виявити штучно згенероване в лабораторії поле.

Підсумки другого дослідження, з'явилися в Journal of the Royal Society Interface. Каліфорнійські біофізики спробували спростувати теорію радикальної пари. За їхніми словами, відсоток неузгодженості серед клітин ока повинен бути занадто великий, щоб передавати мозку адекватну інформацію про побачене поле.

Вчені взялися підрахувати, при якій кількості злагоджено працюючих клітин кріптохром все ще буде діяти як біологічний компас. За словами дослідників, вони прийшли до парадоксального висновку - навіть зі всього однією кріптохром-працюючою клітиною птах здатен орієнтуватися по геомагнітному полю. "Але що таке сама ця клітина і як вона точно функціонує, до цих пір залишається для нас загадкою" - говорить один з авторів роботи Торстен Ріц (Thorsten Ritz).

За матеріалами: membrana.ru.

{jcomments on}