Каракара звичайна – хижа птаха родини соколових. Раніше класифікувалась як Polyborus plancus. Це найбільша з каракар. Довжина її тіла складає 50-65 см, маса до 1,6 кг, розмах крил 120-132 см. Статевий диморфізм у розмірах практично не виражений. Забарвлення в основному темне, шия, груди, передня частина спини, хвіст світлі з поперечними смугами, щоки і підхвістя білі, на голові чорна шапочка, що закінчується невеликим чубчиком. Восковиця і гола шкіра з боків голови червоні чи помаранчеві, райдужна оболонка ока кара. Прямий, високий, стиснутий з боків дзьоб сіро-блакитний, довгі сильні короткопалі лапи - жовті.

Назва каракара – звуконаслідування, запозичене з мови індіанців гуарані, дане за скрипучий голос та звуки, які нагадують удари один об одного двох шматків твердого дерева (це передається іноді, як "трахрро").

Ареал розповсюдження простягається від північних частин Нижньої Каліфорнії, Арізони, Техасу, Флориди до Панами і півночі Південної Америки.

Каракара звичайна – осілий птах.

Полюбляє відкриті місцевості – прерії і савани. Іноді її можна зустріти на болотистих ділянках і в лісах.

Вид вважається сміттярем і падальщиком, але його харчування дуже різноманітне – від черв'яків, комах, пташиних яєць до риби та фруктів. Дрібні кормові об'єкти каракари зазвичай збирають на землі, перевертаючи лапами сміття, каміння, листя. Часто відбирають здобич у інших хижих птахів. Зібравшись зграями, можуть нападати і на слабких великих тварин.

На півдні ареалу (Аргентина) починає розмножуватися в листопаді-грудні, на півночі (Флорида) - у січні-лютому. Пухкі великі гнізда з гілок каракара звичайна будує на деревах, кактусах, скелях, берегових обривах, рідше на рівній землі. Гніздо встелене сумішшю гною, вовни, обривок шкур, різного дрантя, використовується кілька років поспіль. Гніздиться поодиноко, хоча на полюванні тримається групами по декілька птахів.

У кладці 2-3 яйця кремового кольору з червонувато-коричневими крапками. Висиджують обидва батьки, інкубація триває 30 днів. Пташенята вилітають з гнізда у віці двох, а інколи і трьох місяців. Є припущення, яке вимагає перевірки, що каракари звичайні в Південній Америці регулярно розмножуються два рази на рік, але це малоймовірно, на півночі області розповсюдження у каракар звичайних одна кладка в році.

Всюди в ареалі свого проживання каракара звичайна є звичайним птахом, в деяких місцях навіть численним. Даному виду вимирання поки не загрожує.

ПІДБІРКА ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ

Відео надає можливість роздивитися каракару звичайну.

Походеньки.

Голос каракари звичайної.

Політ каракари звичайної.

Каракара звичайна у природному середовищі.

{jcomments on}